Надмірна опіка: чи можна розпестити дитину в грудному віці?

Дитина, яка народилася бажаною і що зростає без братів і сестер, безумовно, є для своїх батьків єдиною і неповторною. Природно, що мати і батько зосереджують на ній всю свою увагу. Дійсно, з малечку пестять майже всіх малят, і це добре. Турбота і ніжність потрібні дітям з самого народження. Активне спілкування необхідне вже з перших тижнів життя малюка, лише тоді його здібності зможуть розвинутись належним чином. Та все ж деяким дітям приділяють надто багато уваги, і це, як і будь-яка надмірність, може мати згубні наслідки.

Ці милі істоти дуже рано перетворюються на маленьких тиранів і відчувають себе глибоко нещасними, як тільки перестають бути центром уваги, а, що не викликає жодних сумнівів, любов матерів, доведених до нервового виснаження, часто переходить в гнів, відчай і безпорадність, оскільки вони вже не в змозі впоратися зі своїм “важким” дитям.

Протягом перших 3-4 місяців життя необхідно швидко реагувати на основні потреби малюка. Він повинен відчувати себе комфортно і впевнено. У дітях, які змалечку зрозуміли, що їх заклики про допомогу не залишаються без відповіді, розвивається довіра, яка надалі допомагає їм стати впевненими в собі, щасливими дорослими людьми. 

Інша справа, якщо мати із самого початку прагне попередити бажання малюка. У надлишку ніжності вона постійно провокує його на ласку, гру. Кожна посмішка, будь-який лепет сприймається як диво, викликає бурхливий захват, відтак, вже на 3-5 тижні життя дитина починає маніпулювати матір’ю. То гуканням, то посмішкою вона прагне отримати те, що вже стало звичним, – підвищену увагу до своєї особи. Важко повірити, але малюку це вдається, і він заставляє танцювати батьків і оточуючих під свою сопілку.

Що ж робити?

Можливо, час від часу давати дитині можливість самій погратися. Наприклад, лежачи в ліжечку, дотягнутися ручкою до брязкальця або доповзти до плюшевого ведмежати. Багато матерів перегодовують своїх малят. Вони постійно підсовують їм пляшку, дають груди а у старшому віці – печиво, солодощі тощо. 

Коли дитина плаче вночі – прагнуть нагодувати. Тривалі спостереження показують, що надалі такі діти схильні до надмірного переїдання, їм важко зосередитися, довести справу до кінця, у них постійно існує потреба засунути собі щось в рот. Навіть якщо ви бажаєте своєму малюку лише самого найкращого – дотримуйтесь міри. 

Неспокійна мати завжди страшенно хвилюється, якщо їй доводиться на деякий час відлучатися. Зрозуміло, це ваш святий обов’язок – захищати дитину від усіляких негараздів, проте буде правильним і те, що ви повинні заохочувати в ній прагнення до самостійності і пізнання. Якщо малюка постійно захищати, він відчує, що мама спокійна лише тоді, коли він тримається за її спідницю. І якщо дитина, яку заохочують до самостійності, з цікавістю реагує на нові звуки, ситуацію, предмети, то дитина, яку надмірно оберігають, при цьому лише здригається, ховається, плаче. 

Простежте за своїм малюком, визначте межі його можливостей і допоможіть йому їх реалізувати.  Як би ви не любили свою дитину, не розчиняйтеся в ній повністю. Навіть, якщо вона ще зовсім маленька, ви маєте право на своє власне життя. 

Намагайтесь якомога менше втручатися в дії малюка. Якщо ви упевнені, що він може впоратися самостійно, надайте йому цю можливість.

Автор: Овчинников Сергей

Ирина Лебедь
Коментарів немає
Категорії:
Если хочешь быть здоров
Відгуки
Поки немає жодного відгуку.
Написати відгук
Ваш відгук
Ім'я
Email

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Всі результати пошуку